Словник страхових термінів

АБАНДОН (abandonment)
Відмова страхувальника судна або вантажу від усіх прав власності на застрахований об'єкт на користь страховика за умови отримання від останнього всього належного страхового відшкодування. Застосовується в разі пропажі безвісти об'єкта страхування або економічної недоцільності усунення пошкоджень.

АВАРІЯ – небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу життю та здоров’ю людей і призводитьдо руйнувань будівель, споруд, обладнання і транспортніх засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

АВАРІЙНИЙ КОМІСАР (average adjuster)
Фахівець, який за дорученням страховика (іноді із залученням експерта – сюрвейєра) визначає причину, характер і розмір збитків і видає аварійний сертифікат. На нього може покладатись участь у проведенні превентивних заходів, а такожліквідація наслідків страхового випадку. Іноді страховик може доручати А.к. розгляд претензій страхувальника. 

АВАРІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ (survey-report)
Документ, що видається страхувальникові аварійним комісаром, агентом або іншим уповноваженим представником страховика на підставі наслідків огляду пошкодженого майна. В А. с. фіксуються можливі причини, характер і розмір збитку, зумовленого страховим випадком. А. с. є для страхувальника підставою для висунення претензії страховикові. Проте А. с. не може розглядатись як безумовний доказ відповідальності страховика. 

АВАРІЯ В МОРСЬКОМУ СТРАХУВАННІ (average in marine insurance)
Збиток, завданий судну, вантажу й фрахту під час морських перевезень. Такі А. поділяються на загальні і часткові. Збитки, завдані загальною аварією, поділяються між судном, вантажем і фрахтом. При частковій аварії збитки відносяться на того, хто відповідальний за її виникнення, або на потерпілого.

АВАРІЙНЕ СПОВІЩЕННЯ – система заходыв, спрямованих на своэчасне повідомлення відповідних органів та організацій про повітряні судна, яким необхідна допомога пошуково-рятувальних служб, сприяння таким органам і організаціям.

АВЕРСІЯ РИЗИКУ (average of risk)
Негативне ставлення до ризику, що доходить до невизнання його значення і ролі, а також виявляється як протидія ризиковій діяльності.

АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ (aviation insurance)
Страхування ризиків, пов'язаних із використанням авіаційної та космічної техніки. Іноді страхування космічних ризиків виділяєтьсяв окремий вид. До А. с. входить: страхування літаків, гвинтокрилів (вертольотів) та іншої авіаційної техніки від пошкодження й знищення; страхування відповідальності перед пасажирами і третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров'ю та майну; відповідальність власників повітряних суден як роботодавців; страхування деяких інших ризиків.

АВТО – КОМБІ – комбіноване страхування автотранспортних засобів разом із відповідним багажем, водієм та пасажирами.  

АГЕНТ СТРАХОВИЙ (agent) Фізична або юридична особа, яка діє від імені страховика і в межах наданих ним повноважень. АДЕНДУМ (addendum)
Документ, є додатком до страхового договору. В А. зазначаються зміни в умовах страхування.

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПОК) – протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

АКВІЗИЦІЯ (acquisition) укладення нових договорів страхування. Вважається, що аквізиційна діяльність нормальна, коли кількість нових договорів страхування перевищує число договорів, за якими закінчився термін дії.

АКТ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (accident report form)
Документ, що складається адміністрацією і комітетом професійної спілки підприємства чи установи, якщо з їхнім працівником стався нещасний випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків. У випадках із пасажиром відповідний документ складається на транспорті.У разі, якщо потерпілий застрахований від нещасних випадків, акт надсилається до страхової організації з метою оформлення страхової виплати.

АКТУАРІЙ – офіційно вповноважена особа,яка має відповідну фахову підготовку та обчислює страхові тарифи. На актуарія покладається відповідальність за те, щоб страхові резерви були достатніми на той момент, коли страховику доведеться виконувати свої зобовязання за договорами страхування.

АНДЕРАЙТЕР (у страхуванні) висококваліфікована та відповідальна особа страховика, уповноважена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування (перестрахування).Андерайтер оцінює ризик, визначає ціну та інші умови страхування, оформляє договори страхування.

АНДЕРАЙТИНГ – (у страхуванні) процес оцінювання та прийняття ризиків на страхування (перестрахування). 

АНУЇТЕТ – 1) договір страхування пенсій або ренти, згідно з яким страховик в обмінна сплату, страхувальником страхового платежу зобов’язується виплачувати застрахованій особі визначену договором страхування річну суму доходу протягм її життя; 2) сучасна вірогідна вартість ренти.

АСИСТАНС – перелік послуг(у рамках договору страхування), якінадаються застрахованій особі в потрібний момент через медичну, технічну фінансову допомогу (у разі хвороби, нещасного випадку тощо).

БЕНЕФІЦІАР – особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування, третя сторона – вигодонабувач за договором страхування.

БОНУС – а) знижка, що її надає страховик із суми страхового платежу за оформлення договору страхування на особливо вигідних умовах. Таку знижкуу страхуванні називають також рабатом. Бонус визначається переважно у відсотках; б) сума прибутку страховика, спрямовується на збільшення страхових сум за договорами довгострокового страхування життя.

БОНУС-МАЛУСсистема підвищень і знижок до базової ставки страхового тарифу, за допомогою якої страховик коригує страховий платіж у випадку, якщо у відношенні до обєкта страхування (переважно транспортних сасобів) у певному проміжку часу не було страхового випадку.

БРУТТО-ПРЕМІЯзагальна сума страхових платежів, що їх сплачує страхувальник. Визначається на підставі страхової суми і брутто-ставки (страхового тарифу).

ВАЛЮТА СТРАХУВАННЯ – валюта, якою сплачуватимуться страхові платежі та здійснюватимуться страхові виплати.

ВИГОДОНАБУВАЧ – особа, визначена страхувальником для отримання страхових виплат тоді, коли страхувальник (застрахована особа) не буде здатний скористатися ними самостійно. В особистому страхувнні страхову виплати вигодонабувачу здійснюються у випадку смерті застрахованої особи. В майновому страхуванні права вигодонабувача можуть набувати особи, які мають страховий інтерес (орендодавці, кредитори тощо, маййно яких може бути знищено або пошкоджено).

ВИНА СТРАХУВАЛЬНИКА – відношення страхувальника до своєї протиправної поведінки та її можливих наслідків, що може спричинитися до завдання шкоди. Розрізняють вину двох видів: навмисні дії та необережність. Остання, у свою чергу, поділяється на просту і грубу необережність. Наявність навмисної дії або грубої необережності може бути підставою для повного або часткового звільнення страховика від його обов’язків зі страхової виплати.

ГАРАНТІЙНИЙ ФОНД СТРАХОВИКА – додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку. Розмір гарантійного фонду страховика приймається до уваги при визначенні його платоспроможності.

ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ – форма страхування, що здійснюється на підставі добровільного укладення договору між страховиком і страхувальником. Добровільне страхування здійснюється згідно з правилами страхування, що їх розробляє страховик та погоджує в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ – письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник – силатити страхову премію у визначені строки та виконувати інші кмови договору. Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника відповідно до умов правил страхування. Факи укладення договору страхування може засвідчуватись також вид страхування, обєкт страхування, страхова сума, страхові випадки, страховий тариф, страховий платіж, вигодонабувач (застрахована особа), реквізити сторін, строки початку та закінчення дії договору. Як правило, договір страхування вступає в дію після сплати всього страхового платежу або суми, визначеної за першим строком платежу.

ЗАСТРАХОВАНА ОСОБА – особа, яка бере участь в особистому страхуванні, обєктом страхового захисту якої є життя, здоровя і працездатность. Застрахована осоьа може бути одночасно і страхувальником.

ЗБИТОК СТРАХОВИЙ –а) втрата (шкода), заподіяна майновим інтересам страхувальника, що підлягає відшкодуванню страховиком: б) факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику); в) справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обгрунтованість страхової виплати.

«ЗЕЛЕНА КАРТКА» —назва однойменної системи міжнародних договорів і страхового полісу обов’язкового страхування цивілно-правової відповідальності власників транспортних засобів, які виїжджають у країни – члени цієї системи. Дістала назву від кольору і фрми полісу. Заснована в 1949 році. Нині членами Міжнародної системи «Зелена картка» є понад 40 країн Європи, Азії і Африки. У червні1997 рокудо складучленів системи «Зелена картка» прийнято Україну.

КАСКО – страхування корпуса та механізмів транспортного засобу. Відшкодовуються збитки, зумовлені здебільшого пошкодженням або конструктивним знищенням автомобіля, судна, літака, залізничного транспорту.

КЕПТИВНІ СТРАХОВІ КОМПАНІЇ – компанії, що створюються промисловими, торговельними, банківськими та іншими структурами з метою задоволення їхніх потреб у страхових послугах.

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ – система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види і форми. Класифікація страхування має на меті сприяти формуванню страхового ринку, впорядкування звітності та дердавному регулюванню страхової діяльності, розвитку міжнародної інтеграції у страхуванні.

КУМУЛЯЦІЯ СТРАХОВИХ РИЗИКІВ – а) концентрація страхових ризиків в одній компанії в обсязі, що може призвести до багатьохзбитків унаслідок одного страхового випадку; б) зосередження застрахованих об’єктів на одній території, вілиці, будинку, порту, залізничної станції, сідні, що в разі одночасного страхового випадку (наприклад, землетрусу) може призвуести до порушень фінансової стабільності страховика. Кумуляція страхових ризиків має враховуватися при визначенні частини ризику, що залишається на утриманні страховика.

ЛІКВІДАЦІЯ ЗБИТКІВ – термін означає комплекс робіт з визначення та виплати страхового відшкодування в страхуванні майна і відповідальності.

ЛІКВІДНІСТЬ – спроможність своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання, передусім сплачувати борги; 2) показник того, як швидко можна реалізувати матеріальні цінності та отримати кошти, необхідні для покриття зобов’язань.

ЛІЦЕНЗІЯ НА СТРАХОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ – документ, що засвідчує право страхової компанії брати на страхування (перестрахування) страхові ризики певного виду. Видається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та має спеціальну форму. У разі порушення страхового законодавства ліцензію може бути відкликано, припинено, обмежено.

МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ – галузь страхування, в якій предметом договору страхування є майно, що належить юридичним або фізичним особам.

НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК – раптовий, непередбачений зовнішній вплив, такий як пожежа, дорожньо-транспортна пригода, катастрофа, отруєння хімічними продуктами чи інша подія, що спричинила смерть або каліцтво застрахованої особи, пошкодження або знищення застрахованого майна.

ОБ’ЄДНАННЯ СТРАХОВИКІВ – спілки, асоціації та інші об’єднання для координації діяльності страховиків, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм. Мають бути зареєстровані в установленому порядку як юридичні особи і не можуть безпосередньо займатися страховою діяльністю. Серед функціонуючих об’єднаньстраховиків вагоме місце посідають бюро України, Моторне (транспортне) страхове бюро України, Ядерний страховий пул України, які утримуються за рахуноквнесків страхових компаній.

ОБ’ЄКТ СТРАХУВАННЯ – конкретний майновий інтерес страхувальника або застрахованої особи (майно, відповідальність перед третьою особою, життя та здоров’я тощо), якому може бути завдано шкоди в разі стихійного лиха, нещасного випадку або іншого страхового випадку.

ПОДВІЙНЕ СТРАХУВАННЯ – одночасне повне страхування одного й того самого обєкта від одних і тих самих ризиків у кількох страховиків, ререз що страхова сума значно перевищує страхову вартість. У разі виявлення подвійного страхування кожний страховик покриває страхувальникові збиток у межах страхової вартості обєкта пропорційно до своєї частки в загальній страховій сумі.

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ У СТРАХУВАННІ – сукупність здійснюваних страховиком або за його рахунок заходів, пов’язаних з попередженням або зниженням руйнівного впливу можливих страхових випадків. Страховики можуть передбачити проведення за рахуноккоштів страховихрезервів низки заходів, спрямованих на запобігання пожежам, повеням, інфекційним хворобам тварин, що зумовлює потребу всебічного обгрунтування правил страхування і тарифів, а також застосування ефективних форм розрахунків, кваліфікованого оцінювання ризиків і визначення страхових виплат.

ПРЕТЕНЗІЯ – вимога платежу в розмірі шкоди, завданої страховим випадком, але не більшому за страхову суму.

РЕГРЕСНИЙ ПОЗОВ – право вимоги страховика до особи, яка винна за заподіяння шкоди.

СПІВСТРАХУВАННЯ – страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи прицьому спільний або окремі страхові поліси відповідно до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик розміщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник.він несе відповідальність в обсязі незастрахованого ризику, не сплачуючи страхового платежу.

СТИХІЙНЕ ЛИХО (небезпечне природне явище) – подія природного походження або результат впливу природних процесів, що за своєю інтенсивністю масштабом поширення та тривалістю може становити загрозу для людей, обєктів економіки та довкілля.

СТРАХОВАВАРТІСТЬ – вартість, що її встановлює страхувальник, оцінюючи обєкт страхування. Коли страхова вартість більша за страхову суму, то страхове відшкодування в разі страхового випадку виплачується в межах страхової суми.

СТРАХОВА КОМІСІЯ – винагорода, що виплачується страховиком страховим посередникам (брокерам і агентам) за укладаннядоговорів страхування, оформлення документації, інкасацію страхових внесків, а в деяких випадках – і за розглад страхових претензій. Страхова комісія нараховується у відсотках від страхових платежів. Розмір відсотка залежить від виду страхування та деяких інших чинників.

СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ – сума, що виплачується страховиком на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на обєктах страхування майна і відповідальності страхувальника за матеріальну шкоду перед третіми особами. Якщо страхова сума менша від збитку, страхове відшкодування здійснюється пропорційно до відношення страхової суми до страхової вартості обєкта. У разі подвійного страхування страхове відшкодування фактичного збитку здійснюють усі страховики в межах страхової вартості обєкта страхування пропорційно до частки кожного в загальній страховій сумі. Умовами договору страхування може передбачатися заміна виплати страхового відшкодування компенсацією збитку в натуральній формі.

СТРАХОВА ВИПЛАТА – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхові виплати здійснює страховик згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аваріного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аваріним комісаром) за формою, що визначається страховиком.

СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ – це врегульована нормами права, господарська діяльність страхової організації з надангня страхових послуг, як правило, з метою отримання прибутку, здійснювана на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

СТРАХОВА МОНОПОЛІЯ – може бути: повною, якщо існує виключне право держави або державної організації на проведення всіх форм і видів страхуванняу країні; частковою, коли страховик є монополістом за окремими видами страхування.

СТРАХОВА СУМА – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобовязаний провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.

СТРАХОВА СУМА РЕДУЦІЙОВАНА – страхова сума за договорами страхування життя, зменшена у звязку з достроковим припиненням сплати чергових страхових платежів.

СТРАХОВИЙ ВИПАДОК – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов’язок страховиказдійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

СТРАХОВИЙ ПЛАТІЖ (СТРАХОВИЙ ВНЕСОК, СТРАХОВА ПРЕМІЯ) – плата за страхування, яку страхувальник зобовязаний внести страховику згідно з договором страхування.

СТРАХОВИЙ ПОЛІС – форма договору страхування, що видається страховиком страхувальнику і містить умови укладеного договору страхування.

СТРАХОВИЙ РИЗИК – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий ризик – можливість загибелі або пошкодження майна від вогню, повені, землетрусу та іншого лиха. В особистому страхуванні може бути – непрацездатність, смерть, дожиття до певного віку або іншої обумовленої події.

СТРАХОВИЙ ТАРИФ – ставка страхового платежу з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

СТРАХОВИК – фінансова установа, створена у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про страхування», а також одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками – резидентами України. В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до Закону України «Про страхування». У цьому разі використання слів «державна», «національна» або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

СТРАХОВІ АГЕНТИ – громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

СТРАХОВІ БРОКЕРИ – юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери – громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати.

СТРАХУВАЛЬНИКИ – юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

СТРАХУВАННЯ – вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій  (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів.

СТРАХОВИЙ АКТ – документ, що укладається за наслідками огляду застрахованого обєкта, який постраждав від страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ – економічні, перерозподільні відносини, що виникають у процесі запобігання, подолання й відшкодування збитків (шкоди), завданих конкретними об’єктами страхування: матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю громадян тощо.

СТРАХОВИЙ ЗБИТОК – шкода, завдана страхувальникові внаслідок страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ІНТЕРЕС – матеріальна заінтерисованість у страхуванні обєктів, до яких страхувальник має відношення як власник, орендатор, перевізник і т. ін. Включає майно і все те, що може бути предметом заподіяння матеріального збитку (шкоди) страхувальникові або в звзку з чим може виникнути відповідальність страховика перед третіми особами.

СТРАХОВИЙ НАГЛЯД – контроль за діяльністю субєктів страхового бізнесу, що здійснюється спеціально уповноваженими на це державними органами. В Україні функції страхового нагляду у 1993 році були покладені на місцях. З квітня2000 року по квітень 2003 року виконувало Міністерство фінансів України. Сьогодні страховий нагляд здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

СТРАХОВИЙ ПОРТФЕЛЬ – а) фактична кількість застрахованих обєктів або кількість договорів страхування; б) сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими договорами страхування.

СТРАХОВИЙ РИНОК – 1) економічний простір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти і брокери), а також організації страхової інфраструктури (об’єднання), асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри); 2) сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар – страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї; 3) форма взаємозв’язку між учасниками страхових правовідносин (страхувальники, страховики та страхові посередники).

СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ – система фондів страховика, утворюваних залежно від видів страхування з метою гарантії майбутніх страхових виплат. Страхові резерви визначаються по – різному з видів страхування інших, ніж страхування життя та зі страхування життя. У першому випадку формуються: резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені, резерв катастроф, резерв коливань збитковості, а у страхуванні життя – математичні резерви. Тимчасово вільні кошти страхових резервів інвестуються в цінні папери, нерухомість, розміщуються на депозитних рахунках у банках тощо, що дає можливість страховим компаніям отримувати додаткові доходи. Страхові резерви утворюються в тих валютах, в яких страховики несуть відповідальність за страховими зобовязаннями.

СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ – один із видів майнового страхування, який може здійснюватися в різних варіантах, зокрема: з відповідальністю за всі ризики чи з відповідальністю за часткову аварію без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи або аварії. При будь-якому варіанті не підлягають страхуванню ризики, збитки з яких виникають внаслідок неакуратності або навмисних дій страхувальника.

СТРАХУВАННЯ ВІД ВОГНЮ – один з найбільш давніх і традиційних видів майнового страхування. У сучасній практиці – забезпечує компенсацію в разі збитків, завдвних майну вогнем, ударом блискавки, вибухом та іншими причинами, що призвели до пожежі.До обсягу відповідальності за додаткову плату можуть бути включені збитки, що виникли внаслідок землетрусу, бурі, граду та іншого стихійного лиха, пошкодження водопровідною водою тощо.

СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ – вид особистого страхування. Традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової та постійної непрацездатності. Страховим випадком є також смерть застрахованої особи, за яким страхова сума виплачується вигодонабувачеві, якого зазначено в страховому полісі, а при його відсутності – спадкоємцям за законом.

СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ – здійснюється банками з метою забезпечення вкладниками, насамперед фізичним особам, гарантії повернення вкладів у разі банкрутства банку.

СТРАХУВАННЯ ЗАСОБІВ АВТОТРАНСПОРТУ – страхування авто-каско, об’єктами якого є вантажні, легкові, спеціальні автомобілі, мотоцикли та деякі інші транспортні засоби, що належать юридичним або фізичним особам. Страхування здійснюється за тарифами, розрахованимиз урахуванням типу транспортного засобу, його віку, вартості, характеру використання, стану зберігання. Беруться також до уваги стаж водія, випадкиучасті в ТДП, тривалість здійснення страхування та деякі інші чинники. Головнимиризиками є пошкодження, знищення, угон транспортного засобу.

СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН – комплекс видів майнового страхування фізичних осіб. У вузькому розумінні включає страхування будівель, домашніх тварин, домашнього майно і легкових транспортних засобів, приватних колекцій. Головні ризики – знищення, втрата або пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, вогню, аварії водо- чи електроопалювальних систем, крадіжки.

СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК СМЕРТІ І ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ – вид особистого страхування. Може здійснюватисяв обовязковій формі для категорій працівників, визначених законодавством, і в добровільній формі. До традиційних страхових випадків належать тимчасова або постійна втрата працездатності, смерть застрахованої особи.

СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ – охоплює фізичних осіб, які своїми діями можуть завдати шкоди здоров’ю або майну третіх осіб. Потреба в цьому виді страхування виникає в тих випадках, коли є ризик можливості висунення до винної сторони претензій матеріального характеру, або претензії, що випливає з чинного законодавства і договірних зобовязань між сторонами.

СТРАХУВАННЯ ТИТУЛУ – захист власника нерухомості від фінансових втрат на випадок виникнення претензій третіх осіб, невідомих страхувальникові на день придбання майна.

СТРАХУВАННЯ ТУРИСТІВ – є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають ліцензію на таке страхування, та передбачає покриття медичних витрату разі нещасного випадку.

СТРАХУВАННЯ УРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – вид майнового страхування. У державних сільськогосподарських підприємствах здійснюється в обов’язковій формі. Ця ж форма застосовується в разі страхувння урожаю зернових культур та цукрових буряків у колективних, фермерських та інших господарствах. Страхування здійснюється на випадок втрат врожаю сільськогосподарських культур унаслідок заморозку, граду, зливи, посухи, повені, пожежі та низки інших ризиків.

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ – страхування, при якому страховик бере на себе зобов’язання сплатити страхувальникові суми, пред’явлені йому відповідно з законом і в межах юридичної відповідальності страхувальника перед третіми особами. Найбільш поширено страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

ТЕХНІЧНІ РЕЗЕРВИ – сукупність обчислених за видами страхування резервів (незароблених премій, заявлених, але не виплачених збитків, збитків, які виникли, але не заявлені, катастроф, коливань збитковості). Технічні резерви утворюються страховиками, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя, з метою забезпечення майбутніх страхових виплат.

УТРИМАННЯ ВЛАСНЕ – обґрунтований рівень страхової суми, в межах якої страховик залишає на своїй відповідальностідолю страхових ризиків, а решту передає на перестрахування.

ФІЛІЯ СТРАХОВИКА – відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, може мати власну назву, яка повинна використовуватися згідно з положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність з видів, на які страховик одержав ліцензії, і право на проведення яких було надане філії загальними зборами учасників страховика.

ФОРС-МАЖОР1) події, надзвичайні ситуації, які не можуть бути передбачені, попереджені або усунгені якими-небудь заходами; 2) обумовлені правилами страхування надзвичайні обставини, на випадок яких страховик звільняється від виконання зобов’язань за договором страхування. Більшість страховиків відносять сюди випадки, що зумовлені воєнними діями, ембарго, міжнародними санкціями, валютними обмеженнями, страйками, запровадженням надзвичайного стану, радіоактивними викидами, дії держави, які унеможливлюють виконання сторонами страхового договору своїх зобов’язань.

ФРАНШИЗА – передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхового випадку  не відшкодовується страховиком. Умовна франшиза засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищує розміру франшизи, і збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує франшизу. Безумовна франшиза свідчить, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом франшизи.

ЧАСТОТА СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ – показник, що є елементом збитковості страхової суми, який визначається відношенням кількості страхових випадків до кількості застрахованих об’єктів абодоговорів страхуванняв розрізівидів страхування.