Страхування нерухомості на підприємстві

Забезпечення страхового захисту будь-якого майна на підприємстві є пріоритетним у системі страхових відносин. Не є винятком і страхування нерухомого майна. Страхування нерухомості може бути як обов'язковим, так і добровільним.

 

Добровільне страхування

 

Об'єктом добровільного страхування нерухомості є майнові інтереси підприємства, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наступним майном:

- земельними ділянками;

- цілісними майновими комплексами;

- будівлями (виробничими, адміністративними);

- спорудами (вежі, трубопроводи, греблі та інші виробничо-технологічні установки);

- об'єктами незавершеного та капітального будівництва;

- господарськими будівлями (гаражі, сховища, склади, навіси, криті майданчики, огорожі і т.п.);

- окремими приміщеннями (квартири, кімнати, кабінети, офіси, лабораторії, цехи тощо).

Страховим випадком за договором добровільного страхування нерухомості є пошкодження або знищення майна в результаті:

- аварії опалювальної, водопровідної, протипожежної та каналізаційної систем;

- затоплення або проникнення води з сусідніх приміщень;

- вибуху вибухових матеріалів, речовин, рідин, газу, котлів, підігрівачів, паливосховищ, інших ємностей, трубопроводів тощо;

- падіння на застраховане майно пілотованих літальних об'єктів та їх уламків;

- протиправних або навмисних дій третіх осіб, таких як: псування, бій шибок, дзеркал, вітрин, крадіжка зі зломом, підпал, грабіж, розбій, погром, вибух вибухових пристроїв та інші дії;

- пожежі (вогневого ризик) - виникнення вогню (за якихось обставин), який може самостійно поширюватися поза місцями, спеціально відведених для його розведення та підтримання;

- повені, обвалу, зсуву, затоплення, урагану, бурі, шторму, незвичних для даної місцевості дощу або снігопаду, граду, зливи, селю, виходу підгрунтових вод, осідання грунту, удару блискавки, землетрусу (ризиків стихійних явищ).

До страховій події відноситься також вимушений простій в результаті вищевказаних страхових випадків.

 

Податковий облік операцій добровільного страхування нерухомого майна

 

Згідно з пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу до витрат платника податку відносяться витрати на страхування його майна, об'єкти фінансового, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором.

При цьому страхові платежі за договором страхування об'єктів нерухомості на підприємстві і застраховані збитки, які може понести платник податку в разі пошкодження або знищення застрахованого майна, включаються до складу податкових витрат, якщо ці основні засоби безпосередньо використовуються у господарській діяльності такого платника - страхувальника.

Право на включення страхових платежів до складу витрат у податковому обліку мають також орендарі за договорами оперативної оренди будівель або інших приміщень. Такі витрати приймаються в рахунок зменшення податкової бази тільки якщо вони безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

У податкових деклараціях з податку на прибуток відображення суми страхових платежів за договорами страхування орендованого майна, як і в разі страхування власного майна платника податку, залежить від того, з якою метою використовується орендоване майно, а саме для загальновиробничих, адміністративних потреб чи з метою збуту продукції, залежно від чого такі витрати відображаються у відповідних рядках додатків до декларацій.

Зазначені витрати відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу належать до інших витрат. У податковому обліку інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 Кодексу).

Нагадаємо, що в бухгалтерському обліку підприємства витрати на страхування майна визнаються шляхом системного розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними періодами.

Якщо страхувальником за договором страхування будівлі або іншого об'єкта оренди нерухомості здійснено передоплату страхових послуг на рік, то до складу витрат такого платника податку у звітному (податковому) періоді включається тільки відповідна сума витрат на страхування, розподілена між звітними періодами, незалежно від здійснення попередньої оплати.

У разі настання страхового випадку з нерухомим майном підприємства, платнику слід керуватися нормою абзацу другого пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу, а саме якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то у звітному податковому періоді, коли настав страховий випадок, застраховані збитки включаються до витрат (за винятком суми франшизи, передбаченої договором страхування), а отримане страхове відшкодування - до доходів у звітному періоді його отримання. Що стосується дати збільшення витрат, то застраховані збитки, понесені страхувальником, відносяться до складу його витрат у податковому періоді, в якому було складено страховий акт (аварійний сертифікат).

 

Обов'язкове страхування

 

Більшість договір, що укладаються при страхуванні нерухомості підприємствами, пов'язані з іпотекою. В Україні діє система правового регулювання іпотечної діяльності, що передбачає страхові відносини як обов'язковий інститут іпотеки.

Такий вид страхування забезпечує кредиторам зниження кредитного ризику, мінімізує їхні втрати за кредитами, забезпечує збільшення обсягів кредитування, а для позичальника (підприємства) - є доступом до недорогих кредитів, а також забезпечує впевненість у погашенні кредиту в разі своєї неплатоспроможності.

Для всього ринку нерухомості це стимулювання як кредиторів, так і позичальників до реалізації іпотечної програми без підвищення ступеня ризику у фінансовій системі.

Система страхового захисту від ризиків іпотечного кредитування передбачає наступні страхові продукти:

- страхування ризику завдання шкоди об'єкту застави;

- титульне страхування;

- страхування будівельних ризиків при іпотечному кредитуванні;

- страхування ризику втрати життя і втрати працездатності позичальника.

Страхування об'єкта застави від повного знищення, пошкодження або псування має захистити клієнта (позичальника) і кредитора від чотирьох базових груп ризиків:

- вогневих ризиків (пожежа, вибух газу, удар блискавки);

- стихійних лих;

- пошкодження водою (з опалювальних, каналізаційних та водопровідних систем);

- злочинних дій з боку третіх осіб (вандалізм).

На законодавчому рівні зазначений вид страхування предмета іпотеки є обов'язковим відповідно до ст. 7 Закону про страхування та ст. 8 Закону про іпотеку.

Механізм регулювання питань з іпотечного страхування встановлений постановою № 358, якою визначено форму Типового договору страхування предмета іпотеки, розміри страхових сум та порядок виплати страхового відшкодування, дії страхувальника і страховика в разі настання страхового випадку тощо, а також затверджено Методику актуарних розрахунків страхових тарифів.

Титульне страхування - порівняно новий продукт на страховому ринку, суть якого полягає в тому, що страховики повинні компенсувати фінансові втрати покупця нерухомості, якщо суд визнає операцію купівлі-продажу недійсною. Дуже часто наявність титульної страховки - обов'язкова вимога банку при видачі кредиту на покупку квартири, будинку або земельної ділянки на вторинному ринку.

Страховий тариф обчислюється у відсотках від страхової суми, відповідної ринкової вартості житла, і залежить від ряду факторів. Зокрема, скільки разів протягом останніх трьох років переходило право власності на це майно, яким чином воно було придбано (дарування, міна, довічне утримання, спадщина тощо), період страхування, сума угоди, кількість власності - контрагентів за угодою, участь в угоді іноземних громадян і т.п.

Будівельні ризики при іпотечному кредитуванні - це несподівані і непередбачувані явища, які можуть виникнути в процесі будівництва і які завдають матеріальної шкоди власнику даної нерухомості. Особа, що уклала договір страхування будівельних ризиків, отримує гарантію компенсації збитків, завданих його нерухомому майну під час будівництва.

При цьому не підлягають страхуванню ризики, пов'язані з діями влади, військовими і терористичними діями, з поступовим руйнуванням будівлі з причин осідання фундаменту. Не страхується збиток, заподіяний радіоактивними матеріалами. Не відшкодовується збиток, якщо буде доведено намір з боку застрахованого.

Що стосується страхування ризику втрати життя і втрати працездатності позичальника, то цей страховий продукт стосується лише фізичних осіб.

 

Податковий облік операцій обов'язкового страхування нерухомого майна

 

Страхові внески з обов'язкового страхування предмета іпотеки враховуються у складі податкових витрат (пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу). При цьому податкові витрати зі страхування об'єкта іпотеки визначаються виходячи з вартості майна, визначеної експертом (суб'єктом оціночної діяльності) при проведенні оцінки цього майна (п. 21 постанови № 358 та ст. 41 Закону про страхування).

Згідно п. 6 постанови № 358 вигодонабувачами можуть бути іпотекодавець, іпотекодержатель та інші кредитори іпотекодавця, які мають зареєстровані в установленому законодавством порядку права чи вимоги на передане в іпотеку застраховане майно.

Однак переважно в разі настання страхового випадку вигодонабувачем за договором іпотечного страхування є банк-кредитор, оскільки ст. 8 Закону про іпотеку віддає пріоритет задоволенню вимог іпотекодержателя. Зокрема, цією статтею передбачено, що при настанні страхового випадку іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування, або за згодою сторін іпотечного договору страхова виплата може бути спрямована на відновлення предмета іпотеки.

Отже, якщо за договором іпотечного страхування банк-кредитор є вигодонабувачем, він не має підстав застосовувати в податковому обліку норми абзацу другого пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу, оскільки, як правило, не є страхувальником. У цьому випадку сума отриманого страхового відшкодування включається до складу інших доходів банку відповідно до пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 цього Кодексу.

 

Матеріали взяті зі статті А. Задорожного «Страхування нерухомості на підприємстві : податковий облік» // Вісник податкової служби. – №43. – 2013.